Анотація

Актуальність. Феномен non-dipper (недостатнє нічне зниження артеріального тиску) має прогностичну значимість для підвищення ризику ускладнень артеріальної гіпертензії – інфаркту міокарда, мозкового інсульту. На сьогодні існують лише поодинокі повідомлення щодо особливостей тромбоцитарного гемостазу у цієї категорії осіб. Тому є актуальним з’ясування особливості стану показників агрегації тромбоцитів залежно від добового ритму артеріального тиску (АТ). Ціль – виявити вихідний рівень показників тромбоцитарного і плазмового гемостазу при різних добових профілях артері ального тиску у хворих середнього і похилого віку на гіпертонічну хворобу (ГХ) ІІ стадії. Матеріали та методи. Обстежувані (n=90) розділені на 3 групи. У 1 групу (n=30) увійшли хворі на ГХ середнього віку (45-59 років), у 2 групу (n=30) – хворі на ГХ похилого віку (60-74 років). У кожній з цих груп хворі розділені ще на дві підгрупи, по 15 осіб в кожній: підгрупи dipper (D) – з адекватним нічним зниженням АТ (на 10-20%) та підгрупи non-dipper (ND) – з недо статнім нічним зниженням АТ (<10%). Контрольну групу (n=30) склали по 15 хворих без ГХ для кожної з обстежених груп. Визначали стан спонтанної та індукованої агрегації тромбоцитів. В якості індуктора агрегації застосований аденозинди фосфат (1×10-5 ммоль/л) та адреналін (1 мкг/мл), на оптичному агрегометрі SOLAR АР-2110. Обчислювали наступні параметри агрегатограм: ступінь спонтанної та індукованої агрегації (%); час максимальної агрегації (ЧМА, хв.); швидкість агрегації (ША, %/хв.). Стан плазмового гемостазу визначали на гемокоагулометрі Amelung KC 1A. Для оцінки стану плазмового гемостазу визначали показники: фібриноген (ФГ, г/л), антитромбін ІІІ (АТ-ІІІ, %), фібринолітична активність плазми (ФАП, хв.). Результати. У хворих на ГХ середнього віку встановили збільшення індукованої агрегаційної активності тромбоцитів. У підгрупі D показник СА був в 1,9 разів, а у підгрупі ND – у 2,3 рази більший за нормативні показники; показник ША зростав на 105,5% та 112%, відповідно. У підгрупі ND, порівняно з підгрупою D, СА був більше на 21%, а ША – на 3,2%. У хворих на ГХ похилого віку показник СА спонтанної агрегації у 1,7 рази більше в підгрупі ND, порівняно з підгрупою D (4,2±1,6% проти 2,5±0,2%). В підгрупі ND показник СА на 68% вище, ніж у контролі. Показники індукованої агрегації тромбо цитів також були більше в підгрупі ND, порівняно з підгрупою D: СА при індукції АДФ – 74,7±25,1% проти 51,4±22,2%; ЧМА при індукції адреналіном – 8,2±2,6 хв. проти 5,7±2,5 хв., відповідно. Також при адреналін-індукованій агрегації відбувалося значуще зменшення ЧМА на 30,5% у підгрупі D, порівняно з контролем. У хворих на ГХ середнього віку в підгрупі D уповільнена на 36,1% активність фібринолізу порівняно з контрольною гру пою: ФАП складала 215,0±49,7 хв., у той час як у контрольній групі 158,0±5,7 хв. Висновки. У хворих на гіпертонічну хворобу ІІ стадії з віком змінюється тромбоцитарний гемостаз у бік підвищення агре гаційних властивостей тромбоцитів. Більш виразні зміни виявлені у хворих із недостатнім зниженням артеріального тиску в нічний час. У хворих старшої вікової групи найбільш суттєві зміни визначаються при адреналін-індукованій агрегації у порів нянні з хворими середнього віку.