Анотація

Актуальність. Питання реплікації та концентрації вірусу імунодефіциту людини (ВІЛ) у різних тканинах і біологічних рідинах організму залишаються недостатньо вивченими. Вирішенню цієї проблеми перешкоджає відсутність простих, деше вих і доступних методик кількісного визначення ВІЛ у різних тканинних зразках. Різниця між рівнем вірусного навантаження ВІЛ у різних тканинах і біологічних рідинах може відображати формування декількох незалежних резервуарів реплікації ВІЛ в організмі людини. Ціль: встановити зв’язок між наявністю ВІЛ-асоційованого ураження центральної нервової системи (ЦНС), кількістю CD4+-лімфоцитів у крові, рівнем навантаження ВІЛ у плазмі крові та лікворі. Матеріали та методи. Обстежили 87 хворих на ВІЛ-інфекцію з клінічними ознаками ураження ЦНС, які не мали досвіду прийому антиретровірусних препаратів. Дослідили парні зразки крові й ліквору для встановлення рівня вірусного наванта ження в обох біологічних рідинах, а також кількості СD4+-лімфоцитів у крові. Результати. Встановили, що наявність у пацієнта клінічних ознак ураження ЦНС була достовірно взаємозв’язана з рівнем навантаження ВІЛ у лікворі (логістична регресія, Р<0,001) і не пов’язана з вмістом CD4+-лімфоцитів або рівнем навантаження ВІЛ у крові (логістична регресія, Р>0,05). У пацієнтів з неврологічними розладами рівень навантаження ВІЛ у спинномозковій рідині був у середньому вищий на 1,5 lg копій РНК/мл (Р<0,001), незважаючи на те, що середні показники кількості CD4+-лімфоцитів і навантаження ВІЛ у крові в обох групах хворих не відрізнялися. Різниця між навантаженням ВІЛ у крові й лікворі пацієнтів з неврологічними порушен нями становила всього 0,8 lg копій РНК/мл. Незважаючи на схожі показники вмісту СD4+-лімфоцитів і кількості ВІЛ у крові, у ВІЛ-інфікованих хворих з клінічними ознаками ураження ЦНС рівень навантаження ВІЛ у спинномозковій рідині на 1,5 lg копій РНК/мл більший, порівняно з пацієн тами без симптомів порушення функцій ЦНС (Р<0,001). Різниця між навантаженням ВІЛ у крові та лікворі за наявності нейро когнітивних порушень скорочувалася до 0,7 lg копій РНК/мл порівняно з 1,8 lg копій РНК/мл у групі осіб без ознак ураження ЦНС. Наявність ВІЛ-асоційованого ураження ЦНС статистично не пов’язана з вмістом СD4+-лімфоцитів або рівнем наванта ження ВІЛ у крові. Статистичний аналіз показав, що рівень навантаження ВІЛ у зразку ліквору, який рівний або перевищує 4,00 lg копій РНК/ мл (10 000 копій РНК/мл), свідчив про значну вірогідність наявності у пацієнтів ВІЛ-асоційованого ураження ЦНС (Р<0,001). Висновок. Методика визначення рівня навантаження ВІЛ у зразках спинномозкової рідини може застосовуватися для оптимізації алгоритму діагностики ВІЛ-асоційованого ураження ЦНС, диференційної діагностики з нейрокогнітивними пору шеннями неінфекційної етіології. Порогом ухвалення клінічного рішення є рівень навантаження ВІЛ у зразку спинномозко вої рідини, який дорівнює або перевищує 4,00 lg копій РНК/мл, що свідчить про значну вірогідність наявності у пацієнта ВІЛ-асоційованого ураження ЦНС.