Анотація

Актуальність. До теперішнього часу триває дискусія щодо значення різних показників артеріального тиску (АТ) – сис толічного артеріального тиску (САТ), діастолічного артеріального тиску (ДАТ), пульсового артеріального тиску (ПАТ) – як предикторів гіпертензивної хвороби (ГХ). У зв’язку з цим залишається не до кінця вивченим питання щодо цільових рівнів АТ у пацієнтів різного віку. Ціль: визначити особливості показників добового моніторування артеріального тиску (ДМАТ) у хворих на ГХ ІІ стадії різ них вікових груп. Матеріали та методи. Показники ДМАТ визначені у 130 пацієнтів, яких розділили на 4 групи. 1 група (n=57) – пацієнти з ГХ середнього віку (45-59 років); 2 група (n=43) – пацієнти з ГХ похилого віку (60-74 роки); 3 група (n=15) – пацієнти без ГХ середнього віку – контроль для 1-ї групи; 4 група (n=15) – пацієнти без ГХ похилого віку – контроль для 2-ї групи. ДМАТ проводили за допомогою портативного реєстратора АВРМ-04 (Meditech, Угорщина). АТ вимірювали кожні 15 хви лин вдень (з 6 до 22 години) та через кожні 30 хвилин вночі (з 22 до 6 години). Визначали середньодобові САТ, ДАТ і середній АТ; максимальні САТ і ДАТ протягом доби. Також розраховували добовий індекс (ДІ) – процент зниження нічного АТ у порів нянні із денним, обчисляли у % ДІ САТ, ДІ ДАТ, ДІ середнього АТ. Результати. У 1 групі менші, ніж у 2 групі, середній і максимальний ДАТ – на 7,4 % (p<0,001) і 13,1 % (p<0,05), відпо відно. У 1 групі зменшувались середньодобовий і максимальний САТ на 3,8 % та 4,1 %, відповідно; середня ЧСС – на 3,8 %; ДІ САТ – на 7,8 % та ДІ середнього АТ – на 5,8 %, але дані були недостовірно менші у порівнянні із даними хворих середнього віку. У 1 групі максимальний ДАТ, ДІ САТ та ДАТ достовірно не відрізнялись від відповідних показників у осіб контрольної групи. Максимальний ДАТ був вищим на 29,3 % і склав 115,6±21,0 мм рт. ст., а ДІ САТ та ДІ ДАТ нижчі на 11,1 % та 17,9 %, відповідно; і дорівнювали 9,6±7,4 та 13,8±8,1, відповідно. У 2 групі знижувались недостовірно (р>0,05) такі показники: ЧСС на 8,6 % і була 63,0±9,1/хв., ДІ САТ – на 17,6 % і склав 8,9±5,5%; ДІ ДАТ – на 16,1% і становив 14,1±7,1 %; ДІ середнього АТ – на 20,4 % і дорівнював 11,3±6,1 %. Висновки. Збільшення віку у хворих на ГХ І стадії супроводжується зменшенням ДАТ при стабільно підвищеному САТ. У пацієнтів старшого віку середньодобовий та максимальний ДАТ менше на 7,4 % і 13,1 %, відповідно, ніж у хворих середнього віку.