Анотація

Актуальність. Загальновизнано, що хвороба COVID-19 є серйозною проблемою для громадського здоров’я. Пандемія COVID-19 розвивається, довгостроковий вплив на здоров’я постійно зростає, і здоров’я дітей викликає особливе занепокоєння. Тривалість впливу, неоднорідність та множинність біопсихосоціальних факторів мають непередбачувані наслідки для психічного здоров’я вразливих груп населення, таких як діти та підлітки. Ціль: визначення основних факторів впливу на психічне здоров’я школярів під час пандемії COVID-19 з метою подальшої розробки здоров’язберігаючих заходів. Матеріали та методи. Під час впровадження карантинних заходів у зв’язку з пандемією COVID-19 ми вивчали особли вості життя та психічного здоров’я школярів у 2020-2021 роках (n=1393) з усіх регіонів України. Використовували опитуваль ники Q-RAPH, GPAQ, RCADS-P-25. До початку пандемії було проведено опитування 500 школярів методом «Анкета дитячих неврозів». Використовували описову статистику, коефіцієнти Стьюдента, однофакторний та багатофакторний дисперсійний аналіз з наступною апостеріорною оцінкою середніх різниць за критерієм Бонферроні, таблиці спряженості, логістичну та лінійну регресійні моделі. Результати. Постійне перебування в квартирі під час карантину призводить до збільшення ймовірності виникнення три вожно-депресивних розладів в середньому в 2,5 рази. Під час пандемії за період спостереження як тривалість, так і частота прогулянок були достовірно меншими у дітей з психічними розладами. Ймовірність патологічного підвищення тривожності та депресії у дітей шкільного віку без інтерактивного навчання в 1,8 рази більша. Попарне порівняння скоригованих середніх за допомогою тесту Бонферроні продемонструвало, що чим вищий ІМТ, тим коротший сон (β=-1,9; p=0,004), тим довша три валість сидячої поведінки (β=3,4; p=0,001) - коротша – MVPA (β =-1,4; p=0,005). Встановлено, що у дітей із хронічними захво рюваннями депресивні розлади зустрічаються у 2,4 рази частіше, ніж у здорових дітей (χ2 =51,1; p<0,001). Під час 3d лінійного моделювання нормованих показників бачимо, що зниження як легкої фізичної активності (LPA), так і MVPA призводить до погіршення показників психічного здоров’я дітей. Висновки. Основними факторами негативного впливу на психічне здоров’я дітей під час пандемії COVID-19 є: постійне перебування вдома (OR=2,02; ДI 1,39-2,93), частота прогулянок менше 4 разів на тиждень і тривалість менше 220 хвилин на тиждень. (OR=1,96; ДI 1,12-3,45), неінтерактивне дистанційне навчання (OR=1,78; ДI 1,17-2,69), надмірна вага та ожи ріння школярів (OR=1,52; ДI 1,11-2,08), наявність хронічних захворювань (OR=2,79; ДI 1,99-3,91), тривожні розлади у батьків (OR=3,67; ДI 1,02-13,25) та відсутність у них вищої освіти (OR=1,27; ДI 1,03-1,56). Отримані результати необхідно враховувати при розробці подальших профілактичних стратегій і тактик подолання наслідків пандемії.