Анотація

Актуальність. Абдомінальна ішемічна хвороба є загальним терміном, що характеризує різноманітні клінічні синдроми ураження органів травної системи при порушенні кровотоку у черевній частині аорти та її гілках, внаслідок чого виникає невід повідність кровопостачання внутрішніх органів до їх енергетичних потреб з подальшим розвитком у них хронічної ішемії, некрозу клітин та тканини. Ціль: встановити характерні особливості динаміки перебудови кровоносного русла сім’яників щурів при дозованому стенозі аорто-клубового сегменту. Матеріали та методи. Експеримент проведено на 48 білих безпородних статевозрілих щурах-самцях середнім віком 3 місяці та масою 180200 г. Тварини були розділені на дві групи: дослідну (n=36) та контрольну (n=12). У тварин експеримен тальної групи моделювали дозований стеноз аорто-клубового сегменту. Попереднє знечулення тварин здійснювали з допомо гою внутрішньом’язових ін’єкцій кетаміну (50 мг/мл) в перерахунку 0,083 мг/г маси тіла. Після проведення лапаротомії через серединний розріз по білій лінії черевної стінки, виділяли черевну аорту та здійснювали її компресію на 1/3 діаметра шляхом накладання шовкової лігатури. Ступінь звуження контролювали за допомогою металевого зонда з конусоподібним наконечни ком. На 1, 3, 7 та 14 день тварин виводили із експерименту та проводили органометричну оцінку стану сім’яників з визначенням наступних показників: масу органу встановлювали за допомогою ваги торсійної ВТ-500, довжину та ширину вимірювали, вико ристовуючи штангенциркуль. Після чого відбирали шматочки тканини сім’яників та фіксували їх у 10 % розчині нейтрального формаліну та в 96° етиловому спирті. Отримані парафінові зрізи товщиною 57 мкм фарбували гематоксиліном і еозином та проводили мікроскопічне дослідження серії гістологічних зрізів. Результати. Через добу після моделювання експериментального стенозу аорто-клубового сегменту при мікроскопічному дослідженні структур яєчка спостерігався значний набряк строми органу. Інтерстиціальна тканина нерівномірно розташовува лась між звивистими сім’яними трубочками, просвіт між якими був незначно розширеним. Внутрішня структура самих каналь ців залишалась збереженою, в них чітко диференціювались шари сперматогенних клітин, що перебували на різних стадіях дозрівання. На третю добу спостереження попередньо виявлені ознаки розладів органного кровообігу яєчка продовжували наростати. Набряк інтерстиціальної тканини яєчка незначно зменшився, проте до нього приєднались зміни у структурі клітин сперматогенного епітелію. Проявом яких стало відшарування сперматогоній від базальної мембрани канальців та розширення проміжків між рядами сперматогенних клітин. Стінки дрібних артерій та артеріол все ще були значно потовщеними. На 7 добу на тлі значного зменшення набряку простору між звивистими сім’яними трубочками починали наростати дистрофічні зміни тканини яєчка. На 14 добу спостерігали ще більш виражені ознаки розладів органної гемодинаміки та, як наслідок, порушення трофіки сім’яників експериментальних тварин. Проявом таких змін було виражене артеріальне та венозне повнокров’я. Артерії великого калібру були значно кровонаповненими, на фоні цього дрібні та артерії середнього калібру, особливо артеріоли, мали потовщені стінки та помітно звужений просвіт . Висновок. При дозованому стенозі аорто-клубового сегменту виникають значні розлади центральної гемодинаміки, харак терні при оклюзійних захворюваннях аорти та її гілок. Внаслідок цього у сім’яниках статевозрілих щурів-самців виникають дистрофічні зміни клітин сперматогенного епітелію та знижується функціональна активність органу, що може складати основу для розвитку непліддя.