Анотація
Актуальність. Метод симуляції активно використовується у сфері охорони здоров’я для заміни або підкріплення реального досвіду роботи з пацієнтом, запобігаючи виникненню ризиків для життя і здоров’я пацієнтів. Ціль: визначення ефективності симуляційного навчання лікарів-інтернів щодо набуття компетенцій менеджменту периопераційних невідкладних станів (ПНС) та критичних інцидентів (КІ) під час анестезії у порівнянні з традиційними технологіями навчання – лекцією. Матеріали та методи. Проспективне рандомізоване контрольоване дослідження було проведено на кафедрі хірургії, анестезіології та ІТ ПДО НМУ імені О.О. Богомольця у період з травня 2022 по травень 2023 року. Лікарі інтерни були рандомізовані до 2 груп: контрольної (К) та групи дослідження (Д) у співвідношенні 1:1. Після надання усної інформованої згоди, лікарі-інтерни 2 року навчання 2022 та 2023 років випуску за спеціальністю «Анестезіологія та інтенсивна терапія» пройшли оцінювання набутих компетенцій менеджменту периопераційних невідкладних станів (ПНС) та критичних інцидентів (КІ): склали MCQ пре-тест; провели самооцінку власних компетенцій; пройшли 1 симуляційний сценарій з оцінюванням за шкалою СЕХ під час сценарію. Інтерни контрольної групи прослухали 2-годинну лекцію на тему “Менеджмент ПНС та КІ під час анестезії”. Інтерни групи дослідження пройшли навчання на 2-денному симуляційному тренінгу «Менеджмент ПНС та КІ»., під час якого відпрацювали близько 10 сценаріїв зі структорованим дебрифінгом та аналізом після кожного сценарію.Через 3 місяці після симуляційного тренінгу лікарі-інтерни групи дослідження та контрольної груп пройшли пост-тест за алгоритмами розпізнавання / лікування ПНС та КІ, повторну самооцінку компетенцій та фінальний симуляційний сценарій з оцінюванням за шкалою СЕХ під час сценарію. Результати. У дослідження було включено 60 лікарів інтернів, які дали згоду на участь. Відповідно 30 інтернів були включені у 2022 році (по 15 в гр.К та гр.Д) та 30 у 2023 році (по 15 в гр.К та гр.Д). Перед проведенням навчання групи лікарів-інтернів (К та Д) не відрізнялись за самооцінкою компетенцій щодо менеджменту ПНС та критичних інцидентів КІ. Також групи К та Д не відрізнялись за компетенціями щодо менеджменту ПНС та КІ під час проведення попереднього тестування та початкового симуляційного сценарію. Після проходження 2 денного симуляційного тренінгу, група Д мала достовірно кращі результати складання ПОСТ-тесту (p<0.00001), і достовірно меншу кількість критичних помилок під час проходження фінального симуляційного сценарію (0.19 [0.05-0.78], p=0.03) у порівнянні з групою К, яка прослухала 2-годинну лекцію. Проходження симуляційного тренінгу достовірно більше покращувало передпроцедурне планування (p=0.012), клінічні рішення (р=0.001), клінічне мислення (р=0.03), управління ресурсами та організацію роботи (р=0.00001), професіоналізм (р=0.028) та роботу в екстреній ситуації (р=0.00001) у порівнянні з традиційним навчанням – 2-годинною лекцією. Висновок. Симуляційне навчання лікарів-інтернів за спеціальністю “Анестезіологія та інтенсивна терапія” є достовірно більш ефективним для набуття компетенцій менеджменту периопераційних невідкладних станів (ПНС) та критичних інцидентів (КІ) у порівнянні з традиційним навчанням – лекцією.