Анотація

Актуальність. Хронічне обструктивне захворювання легень (ХОЗЛ) вражає широке коло населення, розширення охоплення закладів охорони здоров’я та забезпечення контролю над ХОЗЛ є величезною проблемою. Існує потреба в логічній і надійній системі підрахунку балів, яка б могла ідентифікувати осіб, що потребують діагностичної або терапевтичної допомоги, але не можуть собі її дозволити через кризу бюджету охорони здоров’я. Ціль: встановити кореляцію індексу BODE з індексом паління, перебуванням у стаціонарі, ураженням серця, станом харчування та системним запаленням. Матеріали та методи. 40 пацієнтів із симптомами ХОЗЛ були зареєстровані як випадки, а 40 здорових суб’єктів без ХОЗЛ відповідного віку були зареєстровані як контрольні суб’єкти. ІМТ, ОФВ1, відстань, пройдену за 6 хвилин, і шкалу диспное MMRC використовували для генерації індексу BODE, а також проводили ЕХО-кардіографію. Оцінено кореляцію між тяжкістю індексу BODE та ІМТ, перебуванням у стаціонарі, сироватковим альбуміном, гемоглобіном, рівнями CRP, віссю QRS, визначеною за допомогою електрокардіографії, фракцією викиду та легеневою гіпертензією, визначеною за допомогою 2D EHCO. Результати. Загалом 9 пацієнтів мали легкий ХОЗЛ з балом BODE від 0 до 2, у той час як 17 пацієнтів мали помірний ХОЗЛ з балом BODE від 3 до 5, а 14 пацієнтів мали тяжкий ХОЗЛ з балом BODE ≥6. Пацієнті з легким ХОЗЛ використовували 10 пачок цигарок на рік, з середнім – 19 пачок, з важким – 29 пачок на років. Кількість пачок на рік куріння була суттєво пов’язана з балом BODE (P=0,01). Середня тривалість перебування в стаціонарі в групі ХОЗЛ середнього ступеня тяжкості становила 6±1,5 дня, у групі тяжкого ХОЗЛ – 19±1,6 дня. Між ступенем тяжкості та перебуванням у стаціонарі спостерігався значний зв’язок (Р=0,004). Рівні гемоглобіну були нижчими залежно від тяжкості захворювання (11,4±1,29 vs 9,5±1,8 vs 10,62 ± 2,5 при легкому, середньому та важкому ХОЗЛ (P=0,04). Більшість випадків ХОЗЛ мали відхилення електричної осі серця вправо (RAD), 86,67% (n=13) важких випадків ХОЗЛ і 35,3% (n=6) випадків ХОЗЛ середнього ступеня тяжкості мали РА. Середня фракція викиду була нижчою при тяжкому ХОЗЛ порівняно з ХОЗЛ середнього та легкого ступеня зі значним зв’язком (48,1±7,8% vs 69,5±8,2% vs 65,6±5,9%, P=0,032). Спостерігалася позитивна кореляція між тяжкістю ХОЗЛ та рівнями СРБ. Зміни ІМТ та сироваткового альбуміну можна пояснити зниженням харчового статусу пацієнтів з ХОЗЛ, що прямо корелювало з BODE. Пацієнти з тяжкими ХОЗЛ демонстрували вищі рівні СРБ 65,2±52,9 мг/л, порівняно з легкими випадками ХОЗЛ із СРБ 26,5±19,5 мг/л. Статистично значущий зв’язок відзначений між тяжкістю захворювання та рівнями СРБ (p=0,0045). 10 випадків тяжкого ХОЗЛ мали легеневу гіпертензію, 2 пацієнти мали легку легеневу гіпертензію, а 2 – помірну. Спостерігався значний зв’язок між тяжкістю ХОЗЛ та тяжкістю легеневої гіпертензії (P=0,015). Висновок. Індекс BODE є дійсним інструментом для визначення тяжкості ХОЗЛ і безпосередньо пов’язаний з індексом куріння. При оцінці за індексом BODE спостерігалося посилення серцевих ефектів із збільшенням тяжкості ХОЗЛ. Дослідження показує, що індекс BODE є надійним у визначенні госпіталізації та тяжкості системного ураження пацієнтів з ХОЗЛ, а не лише показником смертності