Анотація

Актуальність. Не дивлячись на значні досягнення у розумінні механізмів діабетичної ретинопатії (ДР), на сьо годні продовжується активний пошук нових підходів та випробування напрямків її лікування. Ціль: Визначити сучасний стан уявлень про механізми розвитку та напрямки лікування діабетичної ретинопатії. Матеріали та методи. Інформаційний пошук результатів наукових досліджень проведено в онлайн-базах даних PubMed, Web of Science, Scopus, Google Scholar за ключовими словами. Глибина пошуку – 10 років. Пошук здійсню вався двома незалежними авторами. Для аналізу було відібрано 178 джерел, з яких використано 53, які відповідали критеріям пошуку. Результати. З патофізіологічної точки зору ДР є комплексом прогресуючих змін у мікроциркуляторному руслі, які призводять до ішемії, неоваскуляризації, збільшення проникності гематоретинального бар’єру і макулярного набряку. При цьому встановлений переважно запальний характер пошкоджень з млявим хронічним перебігом та ушкодженням нейронів сітківки і мікросудинними порушеннями. Універсальним механізмом ДР можна вважати окислювальний стрес, що зв’язує всі біохімічні та молекулярні шляхи, індуковані гіперглікемією. Важливими меха нізмами є втрата перицитів, зміна експресії генів, активація сигнальних каскадів Ras/Raf-1/MEK/ERK, p38-MAPK, ендотеліальна дисфункція та залучення лейкоцитів і моноцитів, активації шляхів NF-κB, HIF-1 і VEGF, активація апоптозу та піроптозу. Існуючи методи лікування ДР потребують суттєвого розширення з використанням таргет ної терапія, спрямованої на конкретні патогенетичні шляхи. Висновок. Відкриття нових механізмів ДР та пошук нових напрямків таргетної терапії є актуальною задачею сучасної офтальмології.