Анотація

Актуальність. Мініінвазивні черезшкірні ехо-контрольовані пункційні дренуючі втручання мають певні обме ження у разі розташування локальних ускладнень гострого панкреатиту за правим та центрально-правим типом у зв’язку з високим ризиком ятрогенних ушкоджень в результаті можливого неконтрольованого просування робочої частини пристрою. Ціль: покращення результатів хірургічного лікування хворих на гострий панкреатит шляхом впровадження удосконалених методик мініінвазивних черезшкірних ехо-контрольованих втручань при ускладненому перебігу захворювання. Матеріали та методи. Дослідження базувалось на результатах обстеження 187 хворих на тяжкий гострий пан креатит, які були розділені на дві групи: група порівняння – пацієнти, у яких використовувались традиційні методи обстеження та лікування (n=92) та основна група – пацієнти, яким застосовувалась удосконалена хірургічна такти ка (n=95). Для оцінки ефективності хірургічної тактики в досліджуваних групах був проведений порівняльний ана ліз застосованих методик, частоти розвитку післяопераційних ускладнень, летальності, тривалості госпіталізації. Результати. Впровадження удосконалених мініінвазивних черезшкірних ехо-контрольованих оперативних втручань розширило можливості їх використання, у тому числі при локалізації інфікованих локальних ускладнень за правим та центрально-правим типом та вірогідно підвищило їх ефективність на 41,8% (p=0,02). Порівняльний аналіз тривалості стаціонарного лікування в досліджуваних групах виявив вірогідне зниження термінів госпіталі зації пацієнтів основної групи на 14,7 діб (р=0,0008), з них у відділенні інтенсивної терапії – на 4,7 діб (р<0,0001). Висновки. Застосування удосконалених методів діагностики та лікування у хворих основної групи дало змогу вірогідно знизити частоту післяопераційних ускладнень на 28% (p=0,003) та загальної післяопераційної летально сті на 27,7% (p=0,005).