Анотація

Актуальність. Ожиріння є хронічним рецидивуючим захворюванням, що проявляється надлишковим накопиченням жирової тканини і є наслідком дисбалансу споживання і витрати енергії в осіб зі спадкоємною схильністю або за її відсутності. Для лікування ожиріння потрібно нормалізувати харчування та спосіб життя, виконувати терапевтичні вправи за розробленою схемою фізичних навантажень для поліпшення метаболізму, які можна поєднувати з фармакотерапією, збільшувати рівень фізичної активності. Мета дослідження: Визначення ефективності програми реабілітації жінок із аліментарно-конституційним ожирінням І–ІІ ступеня, спрямованої на зниження та утримання маси тіла, покращення функціонального стану організму та підвищення якості їхнього життя. Матеріали та методи дослідження. До експериментальну було залучено 40 жінок 37±1,1 років з аліментарно-конституційним ожирінням І–ІІ ступеня. Жінки були розподілені по 20 осіб на дві групи: контрольну та основну. У контрольній групі виконували загальнорозвиваючі фізичні вправи один-два рази вдень, займалися дозованою ходьбою, відвідували масажиста, дотримувались порад дієтолога. В основній групі обов’язковою складовою були терапевтичні вправи вранці тривалістю 20–25 хв з виконанням у швидкому темпі. Програма включала спеціальні комплекси терапевтичних вправ, які впливають на жировий, вуглеводний та білковий обмін. Результати. Після експерименту було зафіксовано позитивну динаміку антропометричних показників в обох групах. При цьому, вищий рівень динаміки спостерігався в основній групі.Після експерименту оцінка якості життя жінок зрілого віку обох груп показала підвищення рівня функціонування у повсякденній діяльності та покращення фізичного стану. Реабілітація зумовила підвищення якості життя пацієнтів в обох групах досліджуваних при вищому рівні в основній групі. В ОГ результати опитувальника SF-36 показали зростання всіх компонентів якості життя пацієнток. Найбільший прогрес зафіксовано у фізичній активності; рольовому фізичному функціонуванні; життєздатності; психологічному здоров’ї. Висновки. Результати дослідження підтвердили можливість засобами реабілітації корекцію антропометричних показників пацієнток зрілого віку осіб з аліментарно-конституційним ожирінням І–ІІ ступеню та підвищення рівня фізичної активності, що зумовило відновлення їхнього здоров’я