Анотація

Актуальність. Пероральні антикоагулянти широко застосовуютьcя в клінічній практиці при фібриляції перед сердь, тромбозах глибоких вен кінцівок, тромбоемболії легеневої артерії, а також при протезуванні клапанів серця, тромбах в порожнинах серця, тощо. Варфарин є препаратом із найбільшою доказовою базою і давньою історією застосування більш ніж 70 років. Оптимальним антикоагулянтним ефектом варфарину вважається діапазон досяг нутого МНО від 2,0-3,0 із 70% вимірів (TTR 70%), а при недотриманні - в одному випадку існує ризик ішемічного інсульту, в іншому − кровотеч. І хоча шкірні прояви зустрічаються рідко, проте вкрай небезпечним є варфарин-ін дукований некроз шкіри. Наводимо клінічний випадок прогресуючого венозного тромбоемболізму на фоні анти коагулянтної терапії у хворої 64-років з коморбідною патологією. Описані клінічні, лабораторні та інструментальні дані, підтвердили тромботичні та тромбоемболічні ускладнення, які виявились неефективними щодо традиційної антикоагулянтної стратегії. Ціль: описати клінічний випадок та проаналізувати проблеми діагностики та лікування прогресуючої венозної тромбоемболії у хворої із супутнім цукровим діабетом 2 типу, ожирінням, цирозом печінки, неефективністю анти коагулянтної терапії та розвитком варфаринового некрозу шкіри. Матеріали та методи. У статті наведено клінічний випадок тромбоемболії легеневої артерії, прогресуючої ве нозної тромбоемболії у жінки 64 років із супутнім цукровим діабетом 2 типу, ожирінням, цирозом печінки, що спостерігався у клініці лікарні «Медбуд». Результати. Жінка 64 років госпіталізована в терапевтичне відділення клініки «Медбуд» з попереднім діагно зом: цироз печінки невідомої етіології, клас А за Чайлд-П’ю, гепатолієнальний, суглобово-геморагічний синдром, цукровий діабет 2 типу de novo, пароксизмальна форма фібриляції передсердь тахісистолічний варіант. Попередньо за рекомендацією гастроентеролога через день призначили дабігатран по 150 мг двічі на добу, без попередньої « те рапії моста» гепарином. При підозрі на тромбоемболію легеневої артерії внесено корективи в лікування та здійсне но перехід антикоагулянтної терапії з НОАК на НФГ, потім на НМГ з додаванням варфарину. Проте, спостерігалось прогресування венозного тромбозу верхніх та нижніх кінцівок. з появою варфаринового некрозу шкіри. Висновки. Таким чином, кумулятивний вплив стартової терапії дабігатраном без «терапії моста» гепарином, порушення режимів застосування дабігатрану (через день)та міжлікарської взаємодії, наявність постін’єкційного флебіту, захворювання печінки, тромбоцитопенія та гіпотетична недостатність антитромбіну-III, протеїну С впли нули на прогресуючу венозну тромбоемболію на фоні цукрового діабету 2 типу, ожиріння, що ймовірно стало при чиною» резистентності до гепаринів».Некроз шкіри, викликаний варфарином, є рідкісним ускладненням, але часто небезпечним. Слід при відсутності або недостатності протеїну С, антитромбіну – III, якщо можливо, розглянути альтернативний до варфарину антикоагулянт. Невдачі через неефективність антикоагулянтної терапії пов’язана не тільки із запізненням у її призначенні, невиправданою заміною антикоагулянтів, а й з урахуванням міжлікарської взаємодії, супутньої патології, вибором оптимального препарату та прогнозуванням його побічних ефектів