Анотація
Актуальність. Розуміння несприятливих наслідків лікарських засобів (ЛЗ) є важливим елементом здійснення фармаконагляду (ФН) усіма зацікавленими сторонами, особливо, заявниками та медичними працівниками. Однак лише цього – недостатньо, щоб забезпечити ефективність фармакотерапії. Процес зменшення її небезпеки є не менш важливим і для цього повинні бути використані усі наявні інструменти, як з боку заявника, так і з боку медичних працівників. Зважаючи на демографічні особливості сьогодення, особливого значення управління ризиками ЛЗ набуває для геронтологічних пацієнтів, внаслідок стійкого зростання кількості пацієнтів похилого віку, які потребують лікування. Ціль: аналіз сучасних підходів та інструментів до управління ризиками, що властиві ЛЗ в популяції що геронтологічних пацієнтів. Матеріали та методи. Бібліосемантичний, аналітичний, експертних оцінок, моделювання. Результати. Ризики, властиві ЛЗ, поділяються на важливі та неважливі. З боку заявника, менеджмент (управління) ризиками може здійснюватися завдяки рутинним і додатковим заходам з мінімізації ризиків (ЗМР). Відомо, що не всі, навіть важливі ризики, потребують управління, особливо – застосування додаткових ЗМР. Медичними працівниками, крім тих заходів з управління ризиками, що розроблені заявниками, можуть бути використані інші методи та інструменти, як, “критерії START/STOP”, “критерії Бірса” або “список FORTA” тощо з метою убезпечення здійснення фармакотерапії та мінімізації впливу ризиків на користь ЛЗ. Здійснення фармакотерапії може супроводжується низкою ризиків. Існують особливо вразливі групи пацієнтів щодо наслідків використання ЛЗ до яких, зокрема, належать геронтологічна когорта пацієнтів. Ризики фармакотерапії геріатричних пацієнтів можна розділити на такі групи: зростання несприятливих наслідків застосування ЛЗ; зростання захворюваності супутніми захворюваннями; висока ймовірність інфікування; зростання смертності; зростання фінансових ресурсів, що витрачаються на купірування несприятливих наслідків лікування та ведення геріатричних пацієнтів. Існують фактори ризику, що сприяють маніфестації ризиків лікування геріатричних пацієнтів. Усі виявлені фактори ризику фармакотерапії геріатричних пацієнтів можна розділити на чотири групи згідно причини їх виникнення: зумовлені особливостями організму пацієнта; зумовлені супутніми захворюваннями; зумовлені лікуванням; зумовлені особливостями надання медичної допомоги. Висновки. Заявники та медичні працівники повинні вживати раціональних та ризик-пропорційних заходів з метою мінімізації впливу ризиків на ефективність та безпеку фармакотерапії, особливо, при її проведенні у вразливих когортах пацієнтів, включаючи геронтологічну. До важливих інструментів мінімізації ризиків відносяться «Критерії START/STOP», «Критерії Бірса» або «Список FORTA», впровадження яких в реальну клінічну практику мають стати дієвим чинником покращення якості і безпеки фармакотерапії у пацієнтів геронтологічного профілю