Анотація
Актуальність. Ендотеліальна дисфункція бере участь у патогенезі мікроваскулярних ускладнень цукрового діабету (ЦД) 2 типу. Ендотеліальний моноцит-активуючий поліпептид-II (EMAP-II) – це багатофункціональний поліпептид з прозапальною та антиангіогенною активністю, який має зв'язок з розвитком діабетичної ретинопатії (ДР). Ціль: визначити вміст у крові EMAP-II при різних стадіях ДР та можливість його використання у якості біомаркеру її прогресії. Матеріал та методи. Обстежено 136 пацієнтів з ЦД 2 типу, яких розподілили на групи: 1-а – з непроліферативною (НПДР, 60 очей), 2-а – з препроліферативною ДР (ППДР; 42 ока) та 3-я – з проліферативною ДР (ПДР; 34 ока). Проведено обстеження та лікування пацієнтів протягом 2 років. У якості контролю залучено 25 пацієнтів, які не мали ЦД. У сироватці крові проводили визначення EMAP-II імуноферментним методом. Аналіз результатів дослідження проводився в пакеті EZR v.1.54 (Австрія). Результати. У пацієнтів з ДР і ЦД 2 типу встановлено значне збільшення вмісту EMAP-II у крові в порівнянні з контролем. При НПДР він перевищував контрольний рівень у 2,5 раза, при ППДР – у 4,6 раза, при ПДР – у 6,1 раза (p<0,001 для всіх порівнянь). Міжгрупові порівняння також були статистично значущими (p<0,05), що підтверджувало прогресивний характер збільшення EMAP-II при розвитку ДР. Визначено межові рівні EMAP-II: для НПДР вони становили від 2,186 нг/мл до 5,66 нг/мл, при ППДР – від 5,67 нг/мл до 7,565 нг/мл і при ПДР – більше 7,565 нг/мл. Загальна точність прогнозу – 82,0 % (95% ВІ 75,2-87,6 %). Вміст EMAP-II мав пряму достеменну кореляцію з глікемією натще (r=0,207), центральними товщиною (r=0,578) та об’ємом сітківки (r=0,554), вмістом глікованого гемоглобіну (r=0,699), загального холестерину (r=0,442), ліпопротеїдів високої (r=0,25), низької (r=0,39) та дуже низької щільності (r=0,515), а також тригліцеридів (r=0,359; p<0,05 для всіх наведених випадків). Ризик прогресування ДР через 2 роки спостереження збільшувався у 2,0 рази при збільшенні вмісту в крові EMAP-II (р<0,001; ВШ=2,0; 95 % ВІ 1,6-2,49). Площа під кривою операційних характеристик прогнозу AUC=0,88 (95 % ВІ 0,81- 0,93), чутливість моделі становила 70,9%, специфічність – 89,5 %. Висновок. Таким чином встановлено, що EMAP-II є фактором патогенезу ДР, який тісно пов'язаний з фенотипічними проявами, а його вміст у крові є біомаркером стадії ДР та її прогресування