Анотація
Актуальність. Встановлено значення ішемії та гіпоксії при розвитку діабетичної ретинопатії (ДР), що обумовлює перспективність дослідження вмісту основного маркера гіпоксії – гіпоксія-індуцибельного фактору-α (HIF-1α) у внутрішньоочній рідині (ВОР). Ціль: встановити вміст маркера гіпоксії – гіпоксіяіндуцибельного фактору-α у внутрішньоочній рідині та зв'язок з прогресією діабетичної ретинопатії. Матеріали та методи. Обстежено 110 пацієнтів з цукровим діабетом 2 типу, яких за стадією ДР відповідно до Міжнародної класифікації (2003) розподілили на групи: 1-а – без ретинопатії (15 очей), 2-а – з початковою непроліферативною ДР (НПДР; 40 очей), 3-я – з помірною НПДР (25 очей), 4-а – з тяжкою НПДР (12 очей) і 5-а – з проліферативною ДР (ПДР; 18 очей). До контрольної групи залучено 25 осіб відповідного віку та статі, які не мали ЦД та ДР. У ВОР, що була отримана під час операції факоемульсифікації катаракти методом імуноферментного аналізу визначали вміст HIF-1α (пг/мл). Для статистичного аналізу отриманих результатів використано пакет EZR v.1.54 (Австрія). Результати. Виявлено прямий зв'язок тривалості діабету зі стадіями ДР: поріг виникнення ДР був більшим за 11,5 років, для ПДР – більше 14 років (p<0,001). Також було встановлено прямий зв'язок збільшення вмісту у ВОР HIF-1α зі стадіями ДР: поріг виникнення ДР був більшим за 118 пг/мл (p<0,001). Розраховані прогностичні пороги вмісту у ВОР HIF-1α за стадіями ДР: менше 113,8 пг/мл при діабеті без ДР, 113,8-247,8 пг/мл – при легкій НПДР, 247,9-408,4 пг/мл – при помірній ДР, 408,5-509,3 – при тяжкій НПДР і більше 509,3 пг/мл – при ПДР. Висновок. Встановлено наявність прямого зв’язку наростання вмісту HIF-1α у ВОР при прогресування ДР та підтверджено принципову можливість його використання у якості біомаркера ДР