Анотація
Актуальність. Інтерстиційне захворювання легень (ІЗЛ) є одним із найчастіших та найбільш загрозливих проявів системної склеродермії (ССД), що суттєво погіршує прогноз і якість життя пацієнтів. Виявлення факторів ризику його розвитку, зокрема серологічних і мікроциркуляторних змін, має важливе значення для оптимізації тактики ведення хворих. Ціль: виявити потенційні фактори ризику розвитку ІЗЛ у пацієнтів із ССД а та оцінити його взаємозв’язок із клінічними, лабораторними й інструментальними характеристиками захворювання. Матеріали та методи. Проаналізовано дані 41 пацієнта з ССД, яких залежно від наявності ІЗЛ за результатами мультиспіральної комп’ютерної томографії розподілили на дві групи. Обстеження включало оцінку форсованої життєвої ємності легень (ФЖЄЛ), дифузійної здатності легень (DLCO), відеокапіляроскопію, ехокардіографію, серологічний профіль та ступінь індурації шкіри за модифікованою шкалою Роднана (mRSS).Статистичну обробку отриманих результатів проводили з використанням статистичного пакету Jamovi 2.3.28.0. Результати. ІЗЛ достовірно асоціювалося з дифузною формою ССД (96,2 % проти 26,7 %; p<0,001), вищими значеннями mRSS (22,9 проти 15,5; p=0,007), наявністю anti-Scl-70 (57,7 % проти 19,2 %; p=0,024), зниженням ФЖЄЛ (74,9 % проти 96,5 %; p=0,010), зниженням співвідношення E/A < 0,8, що може вказувати на початкові прояви порушення діастолічної дисфункції лівого шлуночка (57,7 % проти 20,0 %; р=0,025). У пацієнтів з ІЗЛ переважали активний та пізній капіляроскопічні патерни (41,2 % і 58,8 %), що супроводжувалося зменшенням щільності капілярів (76,5 % проти 27,3 %; p=0,033). Крім того, в цій групі частіше спостерігали дигітальні виразки (69,2 % проти 33,3 %; p=0,049). Висновок. Наявність ІЗЛ при ССД вірогідно асоціюється з низкою несприятливих клініко-інструментальних характеристик, зокрема дифузною формою захворювання, вищим ступенем фіброзу шкіри, зниженням ФЖЄЛ та DLCO, а також зменшенням співвідношення E/A < 0,8 як потенційним маркером порушення ДД ЛШ. Крім того, пацієнти з ІЗЛ частіше мали активні та пізні капіляроскопічні патерни та вищу частоту розвитку дигітальних виразок. Отримані дані підкреслюють важливість ранньої комплексної діагностики, стратифікації ризику та персоналізованого підходу до ведення пацієнтів із ССД