Анотація
Актуальність. В умовах модернізації вищої медичної освіти важливим є формування індивідуальної освітньої траєкторії здобувача освіти як засобу адаптації навчального процесу до персональних потреб, інтересів та професійних орієнтирів студентів. Вибіркові дисципліни (ВД) виступають інструментом реалізації цієї траєкторії, але їхній вплив на академічну успішність студентів-медиків та підготовку до ліцензійного іспиту досі вивчений недостатньо. Ціль: встановити зв’язок між проходженням ВД на кафедрі патофізіології та академічною успішністю студентів медичного факультету у вивченні базової дисципліни «Патофізіологія», а також результатами тестування на ліцензійному іспиті «Крок 1». Матеріали та методи. У дослідженні взяли участь 404 студенти медичного факультету №1 НМУ імені О.О. Богомольця, які в 2024/2025 навчальному році складали іспит з патофізіології та субтест «Крок 1» з патофізіології. Вибірку було розподілено на дві групи: групу «ВД+» (n=136), яка вивчала ВД «Введення в клінічну патофізіологію» та/або «Цитофізіологія з елементами патофізіології», та групу «ВД-» (n=268), яка не проходила ВД. Додатково проводилося порівняння за статтю, формою навчання, джерелом попередньої освіти, статусом поновлення на навчання. Для статистичної обробки використовувалися підсумкові бали з дисципліни «Патофізіологія» за 200-бальною шкалою, а також відсотковий результат проходження відповідного субтесту в межах інтегрованого іспиту «Крок 1». Результати. Студенти, які вивчали ВД, показали вищі бали з дисципліни «Патофізіологія» (Me=158,5), порівняно з тими, хто ВД не проходив (Me=150; p<0,05). Вагомим був позитивний ефект у студентів-чоловіків, в яких за умови відсутності ВД спостерігались найнижчі результати (Me=142; p<0,05). Вища успішність виявлена у студентів бюджетної форми навчання, незалежно від проходження ВД. Молодші спеціалісти, які вивчали ВД, досягли такого ж рівня, як і студенти, що вступили після повної середньої освіти (p>0,05). Натомість молодші спеціалісти без ВД продемонстрували значно нижчі результати (на 32,5 балів; p<0,05). Серед студентів «ВД+» медіана результату субтесту з патофізіології на «Крок 1» становила 86,4 %, тоді як у «ВД-» – 81,8 % (р<0,001). Частка неуспішного складання (<64 %) в групі «ВД+» склала 7,4 % проти 16 % у «ВД-» (р<0,05); ризик нескладання був у 2,14 раза вищий при відсутності ВД. Висновок. Вивчення ВД на кафедрі патофізіології сприяє покращенню академічних результатів студентів з основної дисципліни та знижує ризик незадовільного результату на ліцензійному іспиті. ВД особливо ефективні у студентів із груп ризику (контрактна форма, молодші спеціалісти), демонструючи потенціал компенсаторного освітнього інструменту