Анотація

Актуальність. Фітозасоби на основі Rhodiola rosea L. відомі своїми адаптогенними, антидепресантними та протизапальними властивостями. Однак потенціал міжлікарських взаємодій між рослинними засобами та конвенційними ліками підкреслює необхідність систематизації даних безпеки застосування родіоли рожевої. Ціль: провести систематичний аналіз наукових доказів ефективності та безпеки застосування препаратів на основі Rhodiola rosea L. з особливою увагою до потенціалу міжлікарських взаємодій з конвенційними лікарськими засобами. Матеріали та методи. В систематичному огляді проаналізовано 22 найбільш релевантні дослідження, відібрані з 36 джерел, присвячених питанням ефективності та безпеки препаратів на основі родіоли рожевої з погляду міжлікарських взаємодій, протягом періоду 2010-2024 років. Критеріями відбору були дослідження, що безпосередньо оцінювали клінічну безпеку застосування фітозасобів Rhodiola rosea L. у поєднанні з конвенційними ліками. Результати. Родіола рожева є визнаним рослинним адаптогеном, однак ефективність фітозасобу в лікуванні пацієнтів з депресивними розладами, тривожністю та для покращення когнітивних функцій залишається предметом наукових дискусій. Разом з тим, препарати Rhodiola rosea L. частіше відзначаються доброю переносимістю, що є важливим фактором для тривалого застосування. Найбільшу увагу слід приділяти потенціалу родіоли рожевої у поєднанні з психотропними засобами (селективними інгібіторами зворотного захоплення серотоніну, трициклічними антидепресантами), враховуючи ризики розвитку серотонінового синдрому. Додатковим компонентом може слугувати фармакокінетичний аспект взаємодії. Дослідження ізольованого салідрозиду (одного з основних компонентів рослини) показали відсутність значущих взаємодій з ферментами CYP450. Однак екстракти Rhodiola rosea містять суміш біологічно активних речовин, що ускладнює точність прогнозу їх впливу та збільшує ризик небажаних взаємодій. Препарати на основі родіоли рожевої можуть впливати на метаболізм інших ліків, інгібуючи ферменти цитохрому P450, зокрема CYP2C9, CYP2D6, CYP3A4, та активність транспортера gp-P. Висновки. Проведений аналіз підкреслює важливість подальших досліджень для повного розуміння ефективності та безпеки Rhodiola rosea L., особливо за умов комбінованої фармакотерапії та потенційних міжлікарських взаємодій