Анотація
Актуальність. Одним з ускладнень цукрового діабету є діабетична катаракта, яка можлива в поєднанні з віковою катарактою. Факоемульсифікація катаракти з імплантацією інтраокулярної лінзи є золотим стандартом лікування катаракти. Однак у людей з цукровим діабетом результати хірургічного втручання можуть супруводжуватись ускладненнями, в тому числі і ретинальнимі змінами, особливо в макулярній області, таких як діабетичний макулярний набряк, псевдофакічний макулярний набряк або їх поєднання.
Мета роботи. Вивчити особливості макулярних набряків після факоемульсифікації катаракти при діабетичній ретинопатії та цукровому діабеті 2 типу.
Матеріал і методи дослідження. Під спостереження знаходилось 178 пацієнтів (222 ока) у віці від 45 до 76 років, хворі на цукровий діабет 2 типу, з наявністю непроліферативної діабетичної ретинопатії легкої та помірної стадії. Всім пацієнтам виконували факоемульсифікацію катаракти з імплантацією інтраокулярної лінзи. У всіх пацієнтів після хірургічного лікування було проведено дослідження розвитку діабетичного макулярного набряку, псевдофакічного макулярного набряку або їх поєднання за даними офтальмоскопії та оптичної когерентної томографії в найближчі терміни спостереження - 3 місяці.
Результати дослідження. У ранньому післяопераційному періоді відзначалося достовірне збільшення Area thickness вже на 1-шу добу (+1,56 %; p = 0,032) з подальшим прогресуванням до 10-ї доби (+7,36 %), 1 місяця (+8,57 %) та 3 місяців (+10,17 %) (p < 0,001). Показник CMT статистично значуще зростав, починаючи з 10-ї доби (+4,29 %; p < 0,001), і залишався підвищеним через 1 місяць (+5,58 %) та 3 місяці (+7,73 %) (p < 0,001), тоді як на 1-шу добу зміни були недостовірними (p = 0,41). Макулярний об’єм (MV) у ранні терміни істотно не змінювався (p > 0,05), однак через 1 місяць відзначалося його достовірне збільшення (+1,45 %; p = 0,021) з подальшим зростанням через 3 місяці (+3,28 %; p < 0,001). Для TVR недостовірні зміни спостерігалися до 10-ї доби (p > 0,05), тоді як через 1 місяць (+2,12 %) та 3 місяці (+3,46 %) показник вірогідно підвищувався (p < 0,001).
На першу добу при офтальмоскопії очного дна та даних ОКТ не було виявлено набряків макулярної області. Офтальмоскопічно та за даними оптичної когерентної томографії на 10 добу діабетичний макулярний набряк, псевдофакічний макулярний набряк було дагностовано в 5,55 % та 2,77 % випадків відповідно. На 1 місяць діабетичний макулярний набряк, псевдофакічний макулярний набряк було дагностовано в 12,14 % та 3,2 % випадків відповідно На 3 місяць відмічались діабетичний макулярний набряк, псевдофакічний макулярний набряк та їх поєднання в 11,68 %, 7,94 %, та 4,2 % випадків відповідно. Висновок. Встановлено, що псевдофакічний макулярний набряк або поєднання діабетичного макулярного набряку, псевдофакічного макулярного набряку є не частим, але типовим ускладненням сучасної технології хірургічного лікування катаракти у пацієнтів з цукровим діабетом 2 типу та легкою та помірною непроліферативною діабетичною ретинопатією