Анотація

Актуальність. Цисплатин належить до ключових платинових цитостатиків, ефективність яких у лікуванні солідних пухлин поєднується з високим ризиком нейротоксичних ускладнень. Окрім добре вивченої периферичної нейропатії, дедалі більше уваги привертають структурні зміни центральної нервової системи, зокрема мозочка, що відіграє провідну роль у координації рухів і сенсомоторній інтеграції. Високі метаболічні потреби клітин Пуркіньє та залежність їх функціонування від цілісності нейрогліосудинних комплексів зумовлюють підвищену чутливість цієї структури до цитотоксичного впливу. Матеріали і методи. Експеримент виконано на 90 статевозрілих самцях білих щурів (по 30 тварин у кожній групі). Цисплатин вводили внутрішньоочеревинно у дозі 2 мг/кг двічі на тиждень протягом чотирьох тижнів. Піоглітазон застосовували внутрішньошлунково у дозі 20 мг/кг за профілактичною схемою. Морфологічну оцінку проводили на 14, 28, 60, 90 та 120 добу з використанням світлової мікроскопії та цифрової морфометрії; функціональний стан визначали у тестах Open Field та Rotarod.
Результати. Встановлено, що цисплатин спричиняє залежну від термінів дезорганізацію кори мозочка з максимальними змінами на 28 добу, які проявлялися зменшенням товщини шарів, щільності клітин Пуркіньє та їх морфометричних параметрів. У віддалені терміни спостереження (60-120 доба) у групі цисплатину відзначалося часткове відновлення товщини шарів кори мозочка та щільності клітин Пуркіньє, однак морфометричні показники залишалися нижчими за показники в інтактних тварин. Профілактичне введення піоглітазону асоціювалося зі зменшенням вираженості структурних порушень і більшою збереженістю морфометричних показників, що супроводжувалося кращими функціональними результатами.
Висновки. Отримані дані свідчать про здатність піоглітазону обмежувати ступінь цисплатиніндукованого ушкодження кори мозочка та сприяти більш повному відновленню морфометричних показників у віддалені терміни спостереження