Анотація

Актуальність. Збройна агресія російської федерації проти України у 2022 році призвела до різкого зростання кількості важких поранень цивільного населення і військових, зокрема з ураженням органа зору. Окремої уваги заслуговує актуальність проблеми анофтальмічного синдрому в Україні, яка в останні роки суттєво зросла у зв’язку зі збільшенням кількості тяжких травм органа зору, зокрема мінно-вибухових і вогнепальних ушкоджень. За даними сучасних досліджень, бойові травми очей характеризуються високою частотою втрати очного яблука та формуванням стійких косметичних і психоемоційних порушень, що потребують комплексної реконструктивної та психологічної реабілітації. Ціль: дослідити ефективність реконструкції м’яких тканин орбіти з імплантацією інтраорбітального імпланту у пацієнтів з анофтальмічним синдромом.
Матеріали та методи. Проведено проспективне клінічне дослідження з динамічним спостереженням за участю 42 пацієнтів з однобічним анофтальмічним синдромом після енуклеації. Усім пацієнтам виконували реконструкцію м’яких тканин орбіти з імплантацією інтраорбітального імпланту. Оцінювали морфометричні показники орбіти за даними комп’ютерної томографії, косметичну задоволеність за візуальною аналоговою шкалою та психоемоційний стан за госпітальною шкалою тривоги й депресії. Обстеження проводили до операції та через 3, 6 і 12 місяців після втручання.
Результати. До операції у всіх пацієнтів відзначали клінічно значущу асиметрію орбітальної ділянки, зменшення об’єму ураженої орбіти до 19,1 ± 3,0 см³, що на 25–30 % менше порівняно з інтактною стороною, та зниження товщини м’яких тканин до 4,4 ± 0,8 мм. Косметична задоволеність була низькою і супроводжувалася легким–помірним психоемоційним дистресом. Через 3 місяці після реконструкції об’єм орбіти зріс до 21,0 ± 2,8 см³, товщина м’яких тканин – до 5,0 ± 0,7 мм, косметична задоволеність – до 6,1 ± 1,2 бала. Через 6 місяців об’єм орбіти досяг 21,6 ± 2,6 см³, товщина м’яких тканин – 5,4 ± 0,5 мм, а через 12 місяців – 21,8 ± 2,5 см³, що відповідало 90-93 % показників інтактної сторони. Косметична задоволеність зросла до 8,0 ± 1,0 бала, а рівні тривоги та депресії знизилися більш ніж на половину від доопераційних значень. Післяопераційні ускладнення мали переважно легкий і транзиторний характер. Висновок. Реконструкція м’яких тканин орбіти з використанням інтраорбітального імпланту забезпечує стійке покращення морфометричних, косметичних і психоемоційних показників та є ефективним методом комплексної реабілітації пацієнтів з анофтальмічним синдромом