Анотація

Актуальність. На сьогодні нема остаточного вирішення теоретичних і практичних питань проблеми зовнішньої фіксації при лікуванні переломів довгих кісток. Ціль: визначити раціональні методи комплектації кільцевих фіксаторів (КФ) при лікуванні незрощення кісток гомілки після переломів довгих кісток на основі клініко-експериментального обґрунтування вибору з урахуванням особливостей комплекта ції апаратів та здійснення зв’язку «апарат-уламки незрощення». Матеріали та методи. Експериментальна частина проводилася з використанням синтетичної композитної кістки Sawbones®. Вивчалася жорсткість фіксації кісткових уламків КФ спице-стрижневого типу. Випробували і порівнювали 5 різних варіантів фіксації кісткових уламків у КФ. Випробування зразків здійснювалося у 4 режимах: стиск уздовж осі кістки; стиск на голо вку кістки; скручування; згинання. Характеристики міцності та деформації матеріалів визначалися з максимальним зусиллям до 5 кН за допомогою універсальної випробувальної машини TIRATEST-2151. Обирали найоптимальнішу комплектацію КФ. Потім, в клінічній частині оцінювали клінічну ефективність обраних оптимальних конструкцій на підставі аналізу застосування їх у 12 постраждалих з незрощенням кісток гомілки. Результати. Визначено оптимальні конструкції з погляду інтегральної жорсткості конструкції. Найбільшу жорсткість мала система КФ № 3, у якій застосовано 3 спиці: з них 2 проведені під кутом, 1 – в площині кільця. У разі збільшення кількості спиць – збільшувалася жорсткість системи. При випробуванні на стиск уздовж осі кістки, жорсткість системи № 3 на 6,5 % більша за жорсткість системи № 2 і на 12,5 % від системи № 1, в яких застосовано тільки по 2 спиці. Фіксація спиць під кутом до площини кільця також підвищує жорсткість системи. При випробуванні на стиск уздовж осі кістки, жорсткість системи № 3 на 6,5 % більша за жорсткість системи № 2. Ребро жорсткості впливає на жорсткість усієї системи. Але найчутливішим став згин. Жорсткість при згинанні зменшилася на 23 %, при стисканні на 8,5 %. Усунення уламків при вигині збільшилося в 1,5-1,8 рази. Висновки. Найкращі показники жорсткості фіксації мають варіанти компоновки спиць з перехрестям не лише у фронталь ній, а й і у сагітальній площинах. Стабільність фіксації стрижня значно посилюється монтуванням «трикутника жорсткості». Отримані клінічні дані свідчать про перспективність застосування удосконалених кільцевих фіксаторів.