Анотація
Актуальність. Кардинальні зміни у клінічній практиці разом із впровадженням нових хірургічних втручань та концепції прецизійної медицини обґрунтовують необхідність оновлення традиційних шкал оцінки стану пацієнтів з перитонітом. Ціль: встановлення факторів ризику розвитку перитоніту у пацієнтів, яких було прооперовано з приводу го стрих захворювань органів черевної порожнини. Матеріали та методи. До дослідження залучено 139 пацієнтів, яких було прооперовано з приводу гострих за хворювань органів черевної порожнини, серед яких 71 особа мали гострий апендицит, 51 – гострий холецистит, 10 – перфоративну виразку шлунку або дванадцятипалої кишки, інші – перфорацію пухлини або тонкої кишки, защемлену грижу, криптогенний перитоніт. Залежно від кількості балів за модифікованою шкалою APACHE ІІ па цієнтів було розподілено на дві групи: 1-а група – 1-3 бали (63 особи, 45,3%) і 2-а група – 4 і більше балів (76 осіб, 54,7%). Статистичну обробку результатів дослідження проводили з використанням програми EZR v.1.54 (graphical user interface for R statistical software version 4.0.3, R Foundation for Statistical Computing, Vienna, Austria). Результати. Порівняння груп дослідження показало, що тяжчий перебіг перитоніту був частіше у чоловіків, мав більшу поширеність, фібринозний і гнійний характер ексудату та частіше знаходився у токсичній стадії. Пацієн ти 2-ї групи були на 6,5 років старші (р=0,029), довше знаходилися у стаціонарі (на 2 дні; р=0,002) та мали більшу тривалість операції (на 25 хвилин; p<0,001), більшу температуру тіла при госпіталізації (на 0,4оС; р=0,008), яка нормалізувалася на один день пізніше (p<0,001), а також – менший птротромбіновий індекс (ПТІ) при більших зна ченнях міжнародного нормалізованого відношення (МНВ) та протромбінового часу (p<0,05), більший лейкоцитоз (p<0,001) та швидкість осідання еритроцитів (р=0,042) у порівнянні з пацієнтами першої групи. У однофакторному аналізі було підтверджено позитивний вплив на ризик тяжкого перитоніту віку, чоловічої статі, температури тіла, частоти пульсу, МНВ та лейкоцитозу і негативний вплив величини ПТІ. Висновок. Виявлені такі фактори ризику тяжкого перитоніту: чоловіча стать і вік, вищі температура при госпі талізації та пульс, більші ПТІ та МНВ, а також більший лейкоцитоз.