Анотація

Актуальність. Основними наслідками прогресування хронічного гепатиту С є ци-роз печінки та гепатоцелюлярна карцинома. Враховуючи, що за останні роки кількість випадків ХГС серед населення світу істотно зросла, створення адекватних методів оцінки морфологічних і метаболічних зрушень у тканині печінки при ХГС є важливою клінічною проблемою. Ціль: визначити морфологічні особливості стеатозу у хворих на ХГС та оцінити йо-го вплив на прогресування гепатиту. Матеріали та методи. Під наглядом перебувало 46 хворих на ХГС віком 19 - 66 років, 36 чоловіків і 10 - жінок. Біопсію печінки проводили під контролем ультразвуково-го дослідження з місцевою анестезією. Висновки. Серед хворих на ХГС стеатоз печінки спостерігається у 60,9% спостере-жених. Вираженість стеатозу по Hornboll розподіляється таким чином: 1-а ступень у 13,0% хворих, 2-а – 28,3%, 3-а – 19,6%, відсутність стеатозу – у 39,1% хворих. На початкових стадіях стеатозу в гепатоцитах периферійної зони сегментів значна кількість лізосом, які мають вигляд ліпофусцинових гранул, які містять ліпідний, електронно-щільний, дрібно-зернистий, пігментний компонент, збереженість структури органел, гіперплазовані міто-хондрії. При вираженому стеатозі спостерігаються щільні ліпідні вакуолі, які займають більшу частину цитоплазми гепатоцитів та витісняють органели, деформують ядро клітин, ушкоджують поверхневі мембрани мітохондрій. У перипортальній зоні, на межі контакту гепатоцитів, які містять ліпідні гранули, і лімфомоноцитарного інфільтрату спо-стерігається виражена активація купферівських клітин, недостатність гранул в клітинах ІТО, їх трансформація у фібробласти, виражене відкладання колагенових волокон