Анотація

Актуальність. Черепно-мозкова травма (ЧМТ) є серйозною медичною, соціальною проблемою та проблемою громадського здоров’я. Серед військовослужбовців захворюваність на ЧМТ також залишається високою через тупу травму голови та вибухові травми. Враховуючи значний тягар ЧМТ для суспільства, включно з можливим виникненням посттравматичної епілепсії та іншими супутніми захворюваннями, пошук нових методів лікування, включаючи дизайн препаратів з ідентифікацією нових молекул, є дуже актуальним. Ціль: оцінити вплив модуляторів ГАМК-бензодіазепінового рецепторного комплексу (гідрогенізованих 2,3-бензодіазепінів MPTD-01 та BS 34-20) на кору головного мозку у щурів після черепно-мозкової травми. Матеріали та методи. Експеримент проводили на самцях-щурах лінії Вістар. Для отримання ЧМТ використовували модель падіння ваги. Відповідно до отриманого лікування щури були розділені на групи: інтактні (І), плацебо (II), MPTD-01 (III) і BS 34-20 (IV). Кору головного мозку в зоні удару забирали для дослідження. Світлову мікроскопію проводили на 3, 7, 14 і 21 добу після травми. Результати. Спостережувана гістологічна картина змін кори головного мозку, особливо у ІІ групі, подібна до такої, що описується в інших роботах як ЧМТ легкого та тяжкого ступеня. Відтворення моделі тупої травми призводить до серії типових змін, які змінюють одна одну і можуть бути охарактеризовані як альтерація, набряк, фаза клітинних реакцій і відновлення. На відміну від групи плацебо, у ІІІ та ІV дослідних групах (введення модуляторів комплексу ГАМК-бензодіазепінових рецепторів) у корі головного мозку спостерігалося згладжування фази набухання та її зменшення, зміщення часової фази клітинних реакцій на більш пізній час. У групі BS 34-20 мінімальний набряк спостерігався на 21 добу експерименту. Висновки. Описані морфологічні зміни попередньо можна вважати нейропротекторним ефектом, однак, щоб повністю охарактеризувати ефекти модуляторів ГАМК-бензодіазепінового рецепторного комплексу, слід дослідити гліальні реакції та нейрон-гліальні взаємодії