Анотація
Найпоширенішими стоматологічними захворюваннями, що призводять до розвитку дисфункції зубощелепного апарату є карієс зубів, його ускладнення та генералізований пароднтит. Серед військовослужбовців ці захворювання значно розповсюджені, що може бути пов’язано як із надзвичайними стресовими навантаженнями, так і з генетичним чинниками. Ціль: на підставі аналізу літературних даних встановити особливості етіопатогенезу карієсу зубів та генералізованого пародонтиту у військовослужбовців, зокрема вплив стресових та генетичних чинників. Матеріали та методи. Предметом пошуку були наукові публікації української та іноземної літератури останніх 5 років, що містили ключові слова: стоматологічні захворювання, карієс зубів, ускладнення карієсу, пародонтит, етіологія, патогенез, стрес, кортизол, гени-кандидати, генетичний поліморфізм, мікроРНК, війсковослужбовці, учасники бойових дій, ветерани за допомогою відкритої медичної наукової бази PubMed Національного центру біотехнологічної інформації (NCBI) при Національній медичній бібліотеці США (NLM). На першому етапі було відібрано 250 джерел, з яких для даної статті було відібрано 49. Результати. Карієс зубів та генералізований пародонтит мають велику соціальну значущість серед населення всього світу. Їх соціальний тягар проявляється в значних світових витратах на охорону здоров’я. Особливо гостро питання захворюваності на карієс зубів, його ускладнення та генералізований пародонтит постає серед особового складу, зокрема Збройних сил України, що проявляється в зниженні боєздатності та збільшенні частоти та тривалості медичної евакуації. Серед численних етіологічних факторів карієсу і пародонтиту у військовослужбовців ключовим є стрес, який носить хронічний характер. Стрес-індуковані порушення нейро-гуморальної регуляції стають специфічними тригерами по відношенню до розвитку карієсу. Встановлено, що і карієс зубів і генералізований пародонтит мають чіткий генетичний детермінізм, який реалізується через взаємодією структурних генів та генів-регуляторів. Окреме місце в метаболізмі тканин пародонту посідає епігенетична регуляція, зокрема вплив мікроРНК. МікроРНК-146a та мікроРНК450b-5р є діагностичним та прогностичним біомаркерами запальних захворювань пародонту та карієсу