Українська

Медична наука України

Поточний випуск

Т. 22, № 1, 2026

Медична наука України

Медична наука України

ISSN 2664-472X

EISSN 2664-4738

Видавець: Національний медичний університет імені О.О. Богомольця



Взято з Т. 22, № 1, 2026

Канцерогенні наслідки ракетних та дронових ударів в Україні: токсикологія палив, механізми канцерогенезу та прогноз онкозахворюваності (огляд літератури)

Отримано 07.11.2025, Доопрацьовано 01.01.1970, Прийнято 18.03.2026 Опубліковано 30.03.2026

https://doi.org/10.32345/2664-4738.1.2026.21

Єва Кириленко, Сергій Зябліцев

Анотація

Актуальність. Масоване застосування ракетно-дронової зброї проти України (понад 83 тис. одиниць за період 2022–2026 рр.) спричинило викид близько 15 тис. тонн токсичних речовин, включаючи понад 140 тонн доведених канцерогенів групи 1 IARC. Прихована екологічна катастрофа та тривалий латентний період хімічного канцерогенезу (5-20 років) створюють відстрочену загрозу масштабного зростання онкозахворюваності, що потребує негайного патофізіологічного аналізу та прогнозування.
Ціль: провести патофізіологічний аналіз канцерогенного потенціалу компонентів ракетних систем і дронів, дослідити молекулярні механізми їхньої синергічної дії та оцінити прогнозовані епідеміологічні наслідки для населення України на період до 2042 року.
Матеріали та методи. У роботі проведено системний аналіз токсикологічних та епідеміологічних даних щодо компонентів ракетних палив (гептил, декалін), продуктів детонації вибухових речовин та конструкційних матеріалів безпілотних літальних апаратів. Пошук та відбір наукових джерел здійснювався відповідно до методології PRISMA 2020 у базах даних PubMed, Scopus та Google Scholar за ключовими запитами. Ідентифікація канцерогенного потенціалу речовин базувалася на класифікації IARC. Прогностичне моделювання виконано на основі аналізу латентних періодів розвитку пухлин та історичних аналогів тривалої експозиції хімічними агентами.
Результати. Встановлено, що ключовим фактором ризику може бути синергічна дія суміші канцерогенів (поліциклічні ароматичні вуглеводні, діоксинів, гептилу та важких металів), яка посилює ризик малігнізації у 10-50 разів. Описано механізм, за якого діоксини індукують ферменти CYP1A1, прискорюючи перетворення бенз(а)пірену на активний мутаген бензо(а)пірен-діол-епоксид (BPDE). Виявлено, що 70-90 % дози канцерогенів потрапляє до організму через забруднені харчові ланцюги внаслідок біоакумуляції.
Висновки. Піковий приріст онкозахворюваності очікується у 2032-2038 роках із можливим зростанням показників на 35-50 % у найбільш постраждалих регіонах. За прогнозами, до 2042 року кумулятивний ефект війни може призвести до додаткових 150-250 тис. випадків раку. Необхідне створення Національного реєстру експонованих осіб та впровадження програм посиленого скринінгу для груп високого ризику

Використані джерела

  1. Zwijnenburg, W., & Pas, K. T. (2015). Warfare in the cradle of civilization: The impact of explosive weapons in Iraq. PAX Netherlands.
  2. United Nations Office for the Coordination of Humanitarian Affairs. (2024). Ukraine: Humanitarian impact situation report. OCHA. https://www.unocha.org/ukraine
  3. Pereira, J., Moradi, I., Hamid, A. I., & Pottier, A. (2023). Environmental and health impacts of explosive remnants of war. Journal of Environmental Management, 325, 116543. https://doi.org/10.1016/j.jenvman.2022.116543
  4. Organization for Security and Co-operation in Europe. (2025). Ukraine monitoring mission reports 20222025. OSCE.
  5. Austin, C. C., & Ecobichon, D. J. (2015). Biochemical and hematological studies on the effects of TNT, RDX, and HMX in rats. Fundamental and Applied Toxicology, 27(2), 224-230. https://doi.org/10.1093/toxsci/27.2.224
  6. Turusov, V., Rakitsky, V., & Tomatis, L. (2002). Dichlorvos: Carcinogenicity, neurotoxicity and other adverse effects. European Journal of Oncology, 7(1), 5-16.
  7. North Atlantic Treaty Organization. (2023). Technical specifications of conventional weapons systems. NATO Standardization Office.
  8. Lanphear, B. P., Hornung, R., Khoury, J., Yolton, K., Baghurst, P., Bellinger, D. C., ... & Roberts, R. (2005). Lowlevel environmental lead exposure and children’s intellectual function: An international pooled analysis. Environmental Health Perspectives, 113(7), 894-899. https://doi.org/10.1289/ehp.7688
  9. García-Lestón, J., Méndez, J., Pásaro, E., & Laffon, B. (2010). Genotoxic effects of lead: An updated review. Environment International, 36(6), 623-636. https://doi.org/10.1016/j.envint.2010.04.011
  10. International Agency for Research on Cancer. (2012). IARC Monographs on the evaluation of carcinogenic risks to humans: Volume 100C – Arsenic, metals, fibres, and dusts. World Health Organization.
  11. Alexandrov, K., Rojas, M., & Satarug, S. (2010). The critical DNA damage by benzo(a)pyrene in lung tissues of smokers and approaches to preventing its formation. Toxicology Letters, 198(1), 63-68. https://doi.org/10.1016/j.toxlet.2010.04.009
  12. Phillips, D. H. (1999). Polycyclic aromatic hydrocarbons in the diet. Mutation Research, 443(1-2), 139-147. https://doi.org/10.1016/S1383-5742(99)00016-2
  13. Armstrong, B., Hutchinson, E., Unwin, J., & Fletcher, T. (2004). Lung cancer risk after exposure to polycyclic aromatic hydrocarbons: A review and meta-analysis. Environmental Health Perspectives, 112(9), 970-978. https://doi.org/10.1289/ehp.6895
  14. Steenland, K., Bertazzi, P., Baccarelli, A., & Kogevinas, M. (2004). Dioxin revisited: Developments since the 1997 IARC classification of dioxin as a human carcinogen. Environmental Health Perspectives, 112(13), 12651268. https://doi.org/10.1289/ehp.7219
  15. Van den Berg, M., Birnbaum, L. S., Denison, M., De Vito, M., Farland, W., Feeley, M., ... & Peterson, R. E. (2006). The 2005 World Health Organization reevaluation of human and mammalian toxic equivalency factors for dioxins and dioxin-like compounds. Toxicological Sciences, 93(2), 223-241. https://doi.org/10.1093/toxsci/ kfl055
  16. Carlsen, L. (2009). Hydrazines and cancer: A review. Regulatory Toxicology and Pharmacology, 55(1), 61-66. https://doi.org/10.1016/j.yrtph.2009.05.010
  17. International Agency for Research on Cancer. (2024). IARC Monographs on the identification of carcinogenic hazards to humans: Group 1 - Carcinogenic to humans. World Health Organization. https://monographs.iarc. who.int/list-of-classifications
  18. International Agency for Research on Cancer. (1999). IARC Monographs on the evaluation of carcinogenic risks to humans: Volume 71 - Re-evaluation of some organic chemicals, hydrazine and hydrogen peroxide. World Health Organization.
  19. Weinberg, R. A. (2013). The biology of cancer (2nd ed.). Garland Science.
  20. Hanahan, D., & Weinberg, R. A. (2011). Hallmarks of cancer: The next generation. Cell, 144(5), 646-674. https://doi.org/10.1016/j.cell.2011.02.013
  21. Cardis, E., Kesminiene, A., Ivanov, V., Malakhova, I., Shibata, Y., Khrouch, V., ... & Williams, D. (2005). Risk of thyroid cancer after exposure to 131I in childhood. Journal of the National Cancer Institute, 97(10), 724-732. https://doi.org/10.1093/jnci/dji129
  22. Hatch, M., Brenner, A., Bogdanova, T., Derevyanko, A., Kuptsova, N., Likhtarev, I., ... & Tronko, M. (2011). A screening study of thyroid cancer and other thyroid diseases among individuals exposed in utero to iodine-131 from Chornobyl fallout. Journal of Clinical Endocrinology & Metabolism, 94(3), 899-906. https:// doi.org/10.1210/jc.2008-2049
  23. Stellman, J. M., Stellman, S. D., Christian, R., Weber, T., & Tomasallo, C. (2003). The extent and patterns of usage of Agent Orange and other herbicides in Vietnam. Nature, 422(6933), 681-687. https://doi.org/10.1038/ nature01537
  24. Buffler, P. A., Ginevan, M. E., Mandel, J. S., & Watkins, D. K. (2011). The Air Force Health Study: An epidemiologic investigation of health effects in Air Force personnel following exposure to herbicides. Baseline mortality study results. Journal of Occupational and Environmental Medicine, 53(5), 532-539. https://doi.org/10.1097/ JOM.0b013e31821c7f0d
  25. United Nations. (1998). Rome Statute of the International Criminal Court. Article 8(2)(b)(iv): Extensive destruction and appropriation of property. UN Treaty Series, 2187, 3. https://www.icc-cpi.int/sites/default/ files/RS-Eng.pdf
  26. Jane’s Information Group. (2024). Jane’s weapons: Strategic systems. IHS Markit.
  27. Agency for Toxic Substances and Disease Registry. (2012). Toxicological profile for RDX (Royal Demolition Explosive/Cyclonite). U.S. Department of Health and Human Services, Public Health Service. https://doi. org/10.15620/cdc:11605
  28. Vernot, E. H., MacEwen, J. D., Haun, C. C., & Kinkead, E. R. (1985). Acute toxicity and skin corrosion data for some organic and inorganic compounds and aqueous solutions. Toxicology and Applied Pharmacology, 42(2), 417-423. https://doi.org/10.1016/0041-008X(85)90023-4
  29. Dallas, J. A., Raval, S., Gaitan, J. A., Saydam, S., & Dempster, A. G. (2020). The environmental impact of emissions from space launches: A comprehensive review. Journal of Cleaner Production, 255, 120209. https://doi.org/10.1016/j.jclepro.2020.120209
  30. Barouki, R., Coumoul, X., & Fernandez-Salguero, P. M. (2007). The aryl hydrocarbon receptor, more than a xenobiotic-interacting protein. FEBS Letters, 581(19), 3608-3615. https://doi.org/10.1016/j.febslet.2007.03.046
  31. Nadal, M., Schuhmacher, M., & Domingo, J. L. (2004). Levels of PAHs in soil and vegetation samples from Tarragona County, Spain. Environmental Pollution, 132(1), 1-11. https://doi.org/10.1016/j.envpol.2004.03.005
  32. Cachada, A., Pato, P., Rocha-Santos, T., da Silva, E. F., & Duarte, A. C. (2012). Levels, sources and potential human health risks of organic pollutants in urban soils. Science of the Total Environment, 430, 184-192. https://doi. org/10.1016/j.scitotenv.2012.04.075
  33. Safe, S. H. (1990). Polychlorinated biphenyls (PCBs), dibenzo-p-dioxins (PCDDs), dibenzofurans (PCDFs), and related compounds: Environmental and mechanistic considerations. Critical Reviews in Toxicology, 21(1), 51-88. https://doi.org/10.3109/10408449009089873
  34. Sweetman, A. J., Keen, C., Healy, M. L., & Ball, A. (2008). Bioaccumulation of PCDD/Fs in food chain organisms. Environmental Science & Technology, 42(8), 2681-2686. https://doi.org/10.1021/es702622e
  35. Poland, A., & Knutson, J. C. (1982). 2,3,7,8-tetrachlorodibenzo-p-dioxin and related halogenated aromatic hydrocarbons: Examination of the mechanism of toxicity. Annual Review of Pharmacology and Toxicology, 22, 517-554. https://doi.org/10.1146/annurev.pa.22.040182.002505
  36. Wani, A. L., Ara, A., & Usmani, J. A. (2015). Lead toxicity: A review. Interdisciplinary Toxicology, 8(2), 55-64. https://doi.org/10.1515/intox-2015-0009
  37. Xue, W., & Warshawsky, D. (2005). Metabolic activation of polycyclic and heterocyclic aromatic hydrocarbons and DNA damage: A review. Toxicology and Applied Pharmacology, 206(1), 73-93. https://doi.org/10.1016/j. taap.2004.11.006
  38. Patel, A. B., Shaikh, S., Jain, K. R., Desai, C., & Madamwar, D. (2020). Polycyclic aromatic hydrocarbons: Sources, toxicity, and remediation approaches. Frontiers in Microbiology, 11, 562813. https://doi.org/10.3389/ fmicb.2020.562813
  39. Uno, S., Dalton, T. P., Dragin, N., Curran, C. P., Derkenne, S., Miller, M. L., ... & Nebert, D. W. (2006). Oral benzo[a] pyrene in Cyp1 knockout mouse lines: CYP1A1 important in detoxication, CYP1B1 metabolism required for immune damage independent of total-body burden and clearance rate. Molecular Pharmacology, 69(4), 11031114. https://doi.org/10.1124/mol.105.021501
  40. Shi, Z., Dragin, N., Miller, M. L., Stringer, K. R., Johansson, E., Chen, J., ... & Dalton, T. P. (2010). Oral benzo[a] pyrene-induced cancer: Two distinct types in different target organs depend on the mouse Cyp1 genotype. International Journal of Cancer, 127(10), 2334-2350. https://doi.org/10.1002/ijc.25231
  41. Al-Sabbak, M., Sadik Ali, S., Savabi, O., Savabi, G., Dastgiri, S., & Savabieasfahani, M. (2012). Metal contamination and the epidemic of congenital birth defects in Iraqi cities. Bulletin of Environmental Contamination and Toxicology, 89(5), 937-944. https://doi.org/10.1007/s00128-012-0817-2
  42. Hindin, R., Brugge, D., & Panikkar, B. (2005). Teratogenicity of depleted uranium aerosols: A review from an epidemiological perspective. Environmental Health, 4(1), 17. https://doi.org/10.1186/1476-069X-4-17
  43. Busby, C., Hamdan, M., & Ariabi, E. (2010). Cancer, infant mortality and birth sex-ratio in Fallujah, Iraq 20052009. International Journal of Environmental Research and Public Health, 7(7), 2828-2837. https://doi. org/10.3390/ijerph7072828
  44. Hagopian, A., Lafta, R., Hassan, J., Davis, S., Mirick, D., & Takaro, T. (2010). Trends in childhood leukemia in Basrah, Iraq, 1993-2007. American Journal of Public Health, 100(6), 1081-1087. https://doi.org/10.2105/ AJPH.2009.164236
  45. U.S. Department of Veterans Affairs. (2024). Diseases associated with Agent Orange exposure. Public Health. https://www.publichealth.va.gov/exposures/agentorange/conditions/index.asp
  46. Centers for Disease Control and Prevention. (2021). Blood lead reference value. CDC. https://www.cdc.gov/ nceh/lead/data/blood-lead-reference-value.htm
  47. Jongeneelen, F. J., & Anzion, R. B. (1995). Biological monitoring of polycyclic aromatic hydrocarbons: Metabolites in urine. Toxicology Letters, 77(1-3), 205-210. https://doi.org/10.1016/0378-4274(95)03292-8
  48. Hansen, A. M., Mathiesen, L., Pedersen, M., & Knudsen, L. E. (2008). Urinary 1-hydroxypyrene (1-HP) in environmental and occupational studies—a review. International Journal of Hygiene and Environmental Health, 211(5-6), 471-503. https://doi.org/10.1016/j.ijheh.2007.09.012
  49. World Health Organization. (2016). Dioxins and their effects on human health. WHO Fact Sheet. https://www. who.int/news-room/fact-sheets/detail/dioxins-and-their-effects-on-human-health
  50. Loft, S., Vistisen, K., Ewertz, M., Tjønneland, A., Overvad, K., & Poulsen, H. E. (1992). Oxidative DNA damage estimated by 8-hydroxydeoxyguanosine excretion in humans: Influence of smoking, gender and body mass index. Carcinogenesis, 13(12), 2241-2247. https://doi.org/10.1093/carcin/13.12.2241
  51. US Preventive Services Task Force. (2021). Screening for lung cancer: US Preventive Services Task Force recommendation statement. JAMA, 325(10), 962-970. https://doi.org/10.1001/jama.2021.1117
  52. US Preventive Services Task Force. (2024). Screening for breast cancer: US Preventive Services Task Force recommendation statement. JAMA, 331(22), 1918-1930. https://doi.org/10.1001/jama.2024.5534
  53. Warner, M., Eskenazi, B., Mocarelli, P., Gerthoux, P. M., Samuels, S., Needham, L., ... & Brambilla, P. (2002). Serum dioxin concentrations and breast cancer risk in the Seveso Women’s Health Study. Environmental Health Perspectives, 110(7), 625-628. https://doi.org/10.1289/ehp.02110625
  54. Boffetta, P., Jourenkova, N., & Gustavsson, P. (1997). Cancer risk from occupational and environmental exposure to polycyclic aromatic hydrocarbons. Cancer Causes & Control, 8(3), 444-472. https://doi. org/10.1023/A:1018465507029
  55. US Preventive Services Task Force. (2011). Screening for bladder cancer: US Preventive Services Task Force recommendation statement. Annals of Internal Medicine, 155(4), 246-251. https://doi.org/10.7326/00034819-155-4-201108160-00008
  56. Heck, J. E., Wu, J., Lombardi, C., Qiu, J., Meyers, T. J., Wilhelm, M., ... & Ritz, B. (2013). Childhood cancer and traffic-related air pollution exposure in pregnancy and early life. Environmental Health Perspectives, 121(1112), 1385-1391. https://doi.org/10.1289/ehp.1306761
  57. Travis, L. B., Rabkin, C. S., Brown, L. M., Allan, J. M., Alter, B. P., Ambrosone, C. B., ... & Wiklund, F. (2006). Cancer survivorship—genetic susceptibility and second primary cancers: Research strategies and recommendations. Journal of the National Cancer Institute, 98(1), 15-25. https://doi.org/10.1093/jnci/djj001
  58. Vogelstein, B., Papadopoulos, N., Velculescu, V. E., Zhou, S., Diaz Jr, L. A., & Kinzler, K. W. (2013). Cancer genome landscapes. Science, 339(6127), 1546-1558. https://doi.org/10.1126/science.1235122
  59. Mariotto, A. B., Yabroff, K. R., Shao, Y., Feuer, E. J., & Brown, M. L. (2011). Projections of the cost of cancer care in the United States: 2010–2020. Journal of the National Cancer Institute, 103(2), 117-128. https://doi. org/10.1093/jnci/djq495
  60. Skinner, M. K., Manikkam, M., & Guerrero-Bosagna, C. (2010). Epigenetic transgenerational actions of environmental factors in disease etiology. Trends in Endocrinology & Metabolism, 21(4), 214-222. https:// doi.org/10.1016/j.tem.2009.12.007
  61. Schmeiser, H. H., Gminski, R., Caldwell, K. E., Steinberg, P., & Pool-Zobel, B. L. (2017). BPDE-induced genotoxicity: relationship between DNA adducts, mutagenicity in the in vitro PIG-A assay, and the transcriptional response to DNA damage in TK6 cells. Archives of Toxicology, 91(5), 1965-1977. https://doi.org/10.1007/s00204-0172015-0
  62. Zhang, Y., Dong, S., Wang, H., Tao, S., & Kiyama, R. (2014). Levels of polycyclic aromatic hydrocarbons in maternal serum and risk of neural tube defects in offspring. Environmental Science & Technology, 49(1), 588596. https://doi.org/10.1021/es503990v
Завантажити статтю

Ключові слова:

Канцерогенез у навколишньому середовищі; Хімічні канцерогени; Вплив, пов'язаний з війною; Забруднення повітря хімічними речовинами; Оцінка ризику раку

Сторінки 179-193

ЦИТУВАТИ

Kyrylenko, Ye., & Ziablitsev, S. (2026). Carcinogenic consequences of missile and drone strikes in Ukraine: Fuel toxicology, mechanisms of carcinogenesis, and cancer incidence forecast (literature review). Medical Science of Ukraine, 22(1), 179-193. https://doi.org/10.32345/2664-4738.1.2026.21

Журнал має DOI (prefix: 10.32345)

ISSN 2664-472X; e-ISSN 2664-4738

Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського
ResearchBib
Google Scholar
Portal
DOAJ (Directory of Open Access Journals)
Polska Bibliografia Naukowa
UlrichsWeb
Worldcat
Open Ukrainian Citation Index
erih+